Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 906/595/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників: позивачаВласюк І.В., дов. від 16.04.2014відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)третьої особине з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Чудсервіс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 у справі№ 906/595/14 Господарського суду Житомирської областіза позовомПриватного підприємства "Чудсервіс"доВільшанської сільської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічне акціонерне товариство "Райагропромтехніка"прозобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Чудсервіс" звернулося до господарського суду з позовом про зобов'язання Вільшанської сільської ради вчинити дії щодо підписання акта встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків на зберігання позивачу на території - вул. Західна, 1, с. Вільшанка, Вільшанської сільської ради, Чуднівського району, Житомирської області, вказуючи, що відмова відповідача підписати зазначений вище акт перешкоджає правомірному землекористуванню позивача та суперечить статтям 91, 96, 106 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтям 15, 24 Закону України "Про оренду землі", частині 3 статті 50 Закону України "Про землеустрій".

Відповідач відхилив позов, вказавши, що інформація щодо відсутності претензій зі сторони суміжних землекористувачів, викладена в акті про погодження меж, не відповідає дійсності, оскільки зазначений акт не погоджено Приватним акціонерним товариством "Райагропромтехніка", що є суміжним землекористувачем за змістом Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЖТ № 06-06-000014 від 17.03.1995, та заявляє претензії щодо частини спірної земельної ділянки, яка знаходиться під залізничною колією; позивач самостійно змінив межі та конфігурацію земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.07.2014 (суддя Кудряшова Ю.В.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 (судді: Крейбух О.Г. - головуючий, Юрчук М.І., Огороднік К.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Чудсервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та задовольнити позовні вимоги. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: висновки господарських судів щодо права постійного користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства "Райагропромтехніка" суперечить приписами статей 92, 116, 123 Земельного кодексу України про порядок та підстави набуття права на земельну ділянку; суди не взяли до уваги, що за статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 50 Закону України "Про землеустрій" погодження проектів землеустрою є обов'язком, а не правом відповідача, при цьому матеріали справи не містять доказів існування спору між позивачем та третьою особою; висновки господарських судів за наслідками розгляду спору суперечать встановленим ними обставинам справи, за якими погодження меж суміжними землекористувачами відбулось; суди хибно не застосували до спірних правовідносин положення статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу України.

Відповідач та третя особа не надали відзивів на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.12.2007 Відкритим акціонерним товариством "Чуднівський райагрохім" (продавець) та Приватним підприємством "Чудсервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передав у власність - продав, а покупець прийняв у власність - купив: склад мінеральних добрив під літерою "Е-1", площею 1133, 0 кв.м. вагову під літерою "З-1", площею 28, 9 кв.м., ваги автомобільні, приміщення для відпочинку під літерою "Ж-1" площею 59, 3 кв.м. площадку № 2 площею 416, 0 кв.м., площадку № 3 площею 1950, 0 кв.м., підвищений залізничний тупик № 4, залізничний тупик № 5, що знаходяться в с.Вільшанка Чуднівського району Житомирської області по вул. Західна, 1. Вказаний договір 24.12.2007 посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в Державному комунальному підприємстві Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації 04.02.2008 за реєстраційним номером 21997098, номер запису 2031 в книзі 75.

25.12.2007 сторонами в якості додатку до договору купівлі-продажу, підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі нерухомого майна.

Також судами встановлено, що рішенням Вільшанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області 13 сесії 6 скликання № 134 від 17.04.2012 надано дозвіл Приватному підприємству "Чудсервіс" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Вільшанка, вул. Західна, 1, площею 3,5 га із земель промисловості Вільшанської сільради для складування та фасування мінеральних добрив з подальшою передачею в оренду (з правом викупу). 17.04.2012 Вільшанською сільською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Чудсервіс" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 5, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, яка знаходиться у с. Вільшанка, вул. Західна, 1. Відповідно до пункту 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 70056,00 грн. на рік або 5838,00 грн. на місяць. Орендну плату встановлено з 17.04.2012.

Згідно з пунктом 18 договору оренди передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: рішення Вільшанської сільської ради 13 сесії 6 скликання від 17.04.2012 року № 134. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.

31.10.2013 Приватним підприємством "Чудсервіс" та ОСОБА_8 укладено договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Вільшанка, вул. Західна, 1 Вільшанської сільської ради Чуднівського району. На виконання договору виготовлено кадастровий план земельної ділянки, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків на зберігання Приватному підприємству "Чудсервіс" на території - вул. Західна, 1, с. Вільшанка.

За змістом пункту 1 розробленого інженером-землевпорядником акта встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків на зберігання Приватному підприємству "Чудсервіс" на території - вул. Західна, 1, с. Вільшанка межа земельної ділянки площею 3,5000 га, що надається землекористувачу земельної ділянки в оренду проходить в натурі (на місцевості) по огорожі та по межових знаках.

Згідно з пунктом 3 акта землекористувачем земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не заявлено; при встановленні меж земельної ділянки представник Публічного акціонерного товариства "Райагропромтехніка" від підпису відмовився, всі інші землекористувачі суміжних земельних ділянок, вказані в акті, погодили межі, шляхом підписання акта та проставлянням печаток.

14.01.2014 позивач направив на адресу відповідача лист № 14/01-14, в якому просив погодити акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків на зберігання позивачу, який залишений відповідачем без реагування.

26.02.2014 позивач направив на адресу відповідача лист № 01/26-14, яким повідомив, що на виконання пункту 18 договору оренди та рішення Вільшанської сільської ради 13 сесії 6 скликання від 17.04.2012 № 134, Приватне підприємство "Чудсервіс" повторно звертається з клопотанням про погодження проекту землеустрою земельної ділянки в с. Вільшанка, вул. Західна, 1 та просить не пізніше 03.03.2014 повідомити дату для погодження проекту землеустрою. 26.03.2014 Вільшанська сільська рада у відповідь на лист № 01/26-14 від 26.02.2014 повідомила, що згідно з актом встановлення меж, Приватне підприємство "Райагропромтехніка", яке є користувачем суміжної земельної ділянки відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для виробничих потреб серії ЖТ № 06-06-000014 від 17.03.1995, не погодило запропоновані в Акті межі земельної ділянки; акт серії ЖТ № 06-06-000014 від 17.03.1995 не скасовано; Вільшанська сільська рада має право погодити Акт після узгодження таких меж земельних ділянок між позивачем та третьою особою.

Водночас господарські суди встановили, що попередник Публічного акціонерного товариства "Райагропромтехніка" - Відкрите акціонерне товариство "Чуднівський райагрохім" - не оформляло право власності на землю, не сплачувало земельний податок за частину землі, вказаному в Державному акті на право постійного користування землею, Держземагентством у Чуднівському районі не затверджено Державний акт на право користування землею Відкритому акціонерному товариству "Чуднівський райагрохім", а вказаний вище Державний акт є єдиним документом, що містить межі земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно Приватного підприємства "Чудсервіс". План земельної ділянки за Державним актом на право постійного користування землею серія ЖТ 06-06-000014, виданим Чуднівській райагропромтехніці /т.1, а.с.124-127/, не співпадає із планом земельної ділянки за незатвердженим проектом землеустрою Приватного підприємства "Чудсервіс".

В зв'язку з відмовою Вільшанської сільської ради погодити Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків на зберігання позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання вчинити дії щодо підписання акта встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків на зберігання позивачу на території - вул. Західна, 1, с. Вільшанка, Вільшанської сільської ради, Чуднівського району, Житомирської області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що за змістом статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких для неї не є обов'язковим, а чинне законодавство, що регулює земельні правовідносини, не містить обов'язку землекористувача з надання згоди на погодження меж та/або порядку примусового погодження меж суміжних користувачів земельних ділянок.

Переглядаючи справу в повному обсязі в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ № 06-06-000014 від 17.03.1995, виданого відповідно до рішення Чуднівської районної Ради народних депутатів від 17.03.1995 № 33, Публічному акціонерному товариству "Райагропромтехніка" надано у постійне землекористування 12,21 га землі в межах згідно з планом землекористування, згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.10.2012, яке належить Публічному акціонерному товариству "Райагропромтехніка" на праві приватної власності, в графі "опис об'єкта" зазначено, зокрема, залізничний тупик 250 п/м, відмова третьої особи від підписання акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), частина якої належить їй на праві постійного користування, та акта прийому-передачі межових знаків на зберігання Приватному підприємству "Чудсервіс" на території - вул. Західна, 1, с. Вільшанка є правомірною, а правові підстави для задоволення позову - відсутні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій", межування земель - це комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. Погодження меж земельної ділянки полягає у тому, щоб суміжному землекористувачеві було запропоновано підписати відповідний акт. Не погодження меж земельної ділянки є формою реалізації прав відповідача, а у разі відмови від підписання акта, уповноважений орган виходить не з самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів такої відмови.

Суди вірно вказали, що підписання акта погодження меж (акта прийому-передачі межових знаків) самостійного значення не має, і воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, а у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж (акта прийому-передачі межових знаків) - слід вважати, що погодження меж відбулося.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про землеустрій", проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць включає, зокрема, викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці. Згідно з статтею 198 Земельного кодексу України, кадастрова зйомка включає, в тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, а також відновлення меж земельної ділянки на місцевості.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, підготовчі роботи включають збір та аналіз виконавцем наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі.

Згідно з абзацом 1 пункту 3.12. Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Також суди вірно вказали, що технічні документи не є підставою для землекористування в силу положень земельного законодавства України, а лише повинні бути предметом розгляду компетентним органом питання про землекористування, рішення якого і буде породжувати певні правові наслідки для учасників земельних правовідносин.

Разом з тим, всупереч наведеним вище положенням законодавства та положенням статті 83 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, розглядаючи даний спір, взагалі залишив поза увагою, що предмет та підстави позову стосувалися питання щодо правомірності невиконання відповідачем функцій, зазначених у статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та, вказуючи на відсутність у чинному законодавстві обов'язку землекористувача з надання згоди на погодження меж та/або порядку примусового погодження меж суміжних користувачів земельних ділянок, спір з відповідачем (не суміжним землекористувачем) по суті не розглянув.

Суд апеляційної інстанції також не дослідив правомірність чи неправомірність дій відповідача, обґрунтованості відмови відповідача від виконання наведених позивачем функцій за з'ясованих обставин, зосередившись на правомірності відмови третьої особи від підписання акта погодження меж (акта прийому-передачі межових знаків) та фактично вирішивши спір про право між позивачем та третьою особою, що не був предметом даного спору. При цьому, посилаючись на чинність Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЖТ 06-06-000014, виданого Чуднівській райагропромтехніці, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що згідно як зі статтею 35 Земельного кодексу України (чинного до 01.01.2002) так і за статтею 141 Земельного кодексу України (чинного з 2002 року) однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій; за статтею 37 Цивільного кодексу Української РСР юридична особа припиняється внаслідок її ліквідації чи реорганізації (в тому числі шляхом злиття, поділу чи приєднання) (відповідне положення міститься також у чинному Цивільному кодексі України), обставини та порядок утворення Відкритого акціонерного товариства "Райагропромтехніка" не дослідив, дійшовши передчасних та необґрунтованих висновків щодо наявного права землекористування у третьої особи. Також суд апеляційної інстанції не мотивував, яким чином належність Публічному акціонерному товариству "Райагропромтехніка" на праві приватної власності, майна, вказаного у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 24.10.2012, стосується спірної земельної ділянки, не перевірив місцезнаходження цього майна відповідно до наявних матеріалів справи.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, всупереч положенням статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, не проаналізували належним чином спірні правовідносини, зміст прав та зобов'язань сторін відповідно до приписів чинного законодавства, не надали оцінку наявним у справі доказам, порушили принципи рівності та змагальності сторін у судовому процесі.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарським судам слід врахувати вищенаведене та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Чудсервіс" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 у справі № 906/595/14 Господарського суду Житомирської області та рішення Господарського суду Житомирської області від 03.07.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач